Усі хто слідкує за нашими щоденними оглядами проєкту «Університетська мобільніcть: MobileArt EDU CAMP», знають, що протягом першого і другого днів його реалізації уже було проведено зустріч-знайомство учасників, екскурс мистецькими здобутками студентів, майстер-класи, прогулянки містом, а також арт-пленер у Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав» і Музеї народної архітектури і побуту. Третій день видався не менш цікавим – сьогодні учасники проєкту створювали власні ескізи витинанок та вирізали інтер’єрне панно.
У ході майстер-класу з витинанки кандидат педагогічних наук, доцент кафедри мистецьких дисциплін і методик навчання Тетяна Носаченко продемонструвала студентам та колегам кілька власних робіт, які щиро вразили учасників майстер-класу делікатністю вирізання тонких ліній та багатством сюжету. Кожен елемент авторських витинанок наділений змістом, який вдало втілювався у поєднанні декоративних елементів, квітів та ліній.
Між іншим, ось як на сайті Gel[:b]lau розповідають про мистецтво витинанки: «Сучасні художники, архітектори, дизайнери вільні від жанрових рамок. Митці шукають нові втілення давно відомих речей у нових формах за допомогою поєднання різних стилів та матеріалів.
«Витинати» з паперу або ж іншими словами «вирізати» — мистецтво, яке прийшло на територію України з Китаю у середині ХІХ століття. Паперові прикраси швидко стали популярними в українських селах через дешевизну і швидкості виготовлення. Найбільш поширеною витинанка була в Подніпров’ї, Поділлі, Прикарпатті. Витинанки до окраси хат були актуальними як у звичайні дні, так і у святкові. Українці вірили, що такий ажурний виріб – сильний оберіг від усього недоброго. Паперове мереживо доповнювало хатні розписи, замінювало шпалери, килими, рушники, фіранки, рамки тощо. Побутували у поєднанні зі шкіряними прикрасами та вишивками.
Ажурні форми виготовляли з паперу різної щільності та кольорів. Втілювалися геометричні та рослинні візерунки на будь-який смак. Рідше майстри вирізали образи людей, тварин. Крім того, виріб з легкістю міг оповідати про легенди, події місцевості, де вони виготовлені.
Опанувати майстерність вирізання – обов’язок для кожної сільської дівчини, адже це було одним з критеріїв вибору нареченої. Проте професіоналами частіше вважались чоловіки, оскільки тільки вони мали можливість витинати в спеціальних майстернях.
У 20-х роках минулого століття витинанки перестали бути лише селянськими виробами, хатніми прикрасами. Їх почали використовували для оздоблення клубів, читалень. З 60-х років витинанки мандрували виставками, їх використовували для оформлення поліграфічної продукції. Приблизно у той самий час мода на паперові прикраси поступилася промисловим виробам із більш довговічних та якісних матеріалів».
Говориться там і про те, що для вирізання візерунків недостатньо лише ножиць та паперу. Фантазія, натхнення, символізм грають одну із найважливіших ролей. А сам процес вирізання можна порівняти із медитацією, яка загартовує її терпіння та посидючість.
Після тривалої роботи кожен зміг самоідентифікуватися мистецьким твором, було організовано креативну виставку готових робіт на центральному майданчику університету на фоні насиченої зелені біля постаменту Григорія Сковороди.
Крім цього, гостям провели екскурсію в Музей «Заповіту» Т. Г. Шевченка, а також презентували виставки ілюстрацій «Кобзаря» українського художника Василя Семенюка.
З наближення надвечір’я учасники проєкту вирушили у Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини, аби продовжити арт-пленер, який було розпочато вчора.
Нагадаємо, що проєкт відбувається за всебічної підтримки виконуючого обов’язки ректора Університету Григорія Сковороди в Переяславі, декана факультету гуманітарно-природничої освіти і соціальних технологій, доктора історичних наук, кандидата політичних наук, доцента Віталія Коцура, проректора з міжнародних зв’язків та проектної діяльності, кандидата педагогічних наук, доцента Оксани Ковтун та кандидата педагогічних наук, професора, декана факультету педагогічної освіти, менеджменту і мистецтва Наталії Ігнатенко.
Тетяна Носаченко,
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри мистецьких дисциплін і методик навчання, заступник завідувача кафедри,
Валентина Крикун,
аспірантка, викладач кафедри педагогіки, теорії і методики початкової освіти, керівник відділу міжнародних зв’язків