Кожна писанка – це ніби маленький світ. Тут і небо із зорями, і вода з рибами, і дерево життя з оленями й птахами, і засіяне поле, і прибранні церкви – усе це вималюване у певному порядку для того, аби підтримати лад та рівновагу у нашому буремному світі. Уже традиційно кандидат педагогічних наук, доцент, член Спілки дизайнерів України, викладачка кандидат педагогічних наук, доцент кафедри мистецьких дисциплін і методик навчання факультету педагогічної освіти, менеджменту і мистецтва Ольга Стрілець, котра нині перебуває на Львівщині, провела цикл майстер-класів «Писанкове диво».
Серед майже сотні відвідувачів мистецького свята як місцеві школярі, так і гості з Харкова, Одеси, Маріуполя, які наразі вимушено тут проживають.
Ольга Володимирівна ознайомили усіх із історією писанки, розповіла про різні техніки їх розпису та наочно продемонструвала їх. Після екскурсу в історію та секрети розпису, присутні розпочали малювати власні писанки. На зважаючи на те, що ця робота досить клопітка, вона видалась дуже цікавою та інтригуючою, адже у процесі розпису всі не могли дочекатися, аби побачити, яким буде кінцевий результат.
У ході майстер-класу учасники переконалися, що писанку можна створити за якісь 15-20 хвилин. Для цього їм знадобився писачок, простий олівець, віск, запалена свічка та барвники. Попередньо, для них підготували курячі яйця й видули з них білок та жовток, зробивши дві дірки, які після просушування яйця зсередини, заробили воском. На яйцях простим олівцем майстринями заздалегідь було намальовано автентичні українські візерунки. Надалі знадобився писачок, віск та свічка для нагріву воску в писачку.
Як відомо усім хто має практику розписування писанок, спершу треба зрозуміти, які фарби вони будуть використовувати – саме їх і треба розвести у воді. Відтак, якщо в малюнку є білий колір, то для такої писанки краще обирати біле яйце. Якщо ж білого кольору у писанці немає, то треба починати фарбувати від найсвітлішого до найтемнішого кольору. Там, де має бути білий колір, лінії чи сектори малюнку треба залити воском за допомогою писачка. Віск у писачку добре нагрівають на вогні свічки чи на вогні газової конфорки. Відмітимо, що якщо віск недостатньо нагрітий, то лінію писачок буде викладати не рівну, а рвану. Тоді віск у писачку треба донагріти на вогні.
Аби фарба краще бралась до білого яйця, деякі майстрині радять змочувати писанку перед фарбуванням водою з оцтом. За кілька хвилин треба дістати яйце, яке повністю стане таким, як колір фарби, й промокнути паперовим рушником чи серветкою, аби фарба не замастила руки. Тоді за допомогою писачка й добре нагрітого воску покрити воском ті лінії чи сектори, які мають залишитись у цьому кольорі, в який ми вифарбували все яйце.
Слідуючи цим правилам, надалі учасники обирали наступну фарбу, в яку занурювали яйце. Крізь віск, яким вони попередньо зафарбували лінії чи сегменти, нова фарба не зачепила вже пофарбованих ділянок шкарлупи, що допомогло їм зберегти колір своєї фарби. Скільки в писанці кольорів, стільки разів треба було замальовувати воском елементи.
Знімаючи нанесений на писанку віск яйце боком підносили до полум’я й через кілька секунд стирали паперовим рушником розплавлений віск. Ольга Стрілець звернула увагу присутніх на те, що дуже важливо не перетримати яйце над полум’ям, бо інакше на ньому утвориться кіптява.
Після зняття воску писанки учасників були готові. Про враження від святкового чину говорять схвальні відгуки учасників зібрання:
«Ця чудова жінка є берегинею українських традицій та різноманітних технік декоративно-ужиткового мистецтва – обіцяла, що із деякими з них буде знайомити в найближчий час. Здавалося б, що це звичний майстер-клас, з яким ми зустрічаємося кожного року перед Великоднем, але цьогоріч він особливий: не тільки продовження творчих та духовних українських традицій, а й ще однієї важливої для нашого народу – єднання. І справді, за ці чудові дні майстер-класів із розпису писанок «назбиралося» багато слів вдячності, адже у спільній справі об‘єдналося так багато прекрасних людей різних поколінь. Згадайте, я раніше писала, що «все починається з яйця» – «ab ovo»! І таки римляни однозначно праві! Бо саме маленьке яйце об‘єднало нас усіх. Христос Воскрес! Воскресне Україна!» – пише завідувачка центральної публічної бібліотеки Новояричівської селищної ради Катерина Кремінь.
Писанку вважають одним із найголовніших надбань української культури та беззаперечним символом нашого народу. У ній зашифровано елементи світу і природи, традиції минулого, магію національного світобачення. Велика повага Ользі Стрілець яка уже багато років, не зважаючи на часи і обставини, долучає усіх до передвеликодньої магії.
Пресцентр факультету
