За визначенням психологів, дружба має визначальне значення у становленні особистості дитини – вона відкриває дітям двері у зовнішній світ, дає можливість їм побачити себе через погляд іншого а, отже, навчити пізнати себе краще через правила, притаманні колективному життю. Гарно відомий факт, що не всі дорослі вміють входити в контакт з іншими людьми. Очевидно, що це вміння не з’являється раптово, а розвивається з раннього дитинства. І допомогти відкрити дитині ці самі «двері» у зовнішній світ можуть батьки.
З нагоди Міжнародного дня друзів доктор психологічних наук, професор кафедри менеджменту, практичної психології та інклюзивної освіти факультету педагогічної освіти, менеджменту і мистецтва Таїсія Ткачук пропонує вашій увазі правила для батьків, які допоможуть їм навчити своїх дітей товаришувати.
- Дружба – головне у житті. Важливо приготувати своїх дітей до того, щоб вони могли знайти друзів, не боячись залишатися залишеними. Паралельно, варто дозволити їм знайти свій спосіб поведінки у дружбі (напр. кількість друзів і т.д.).
- Дружба не створюється силою. Дітям варто дозволити самим вибудовувати свої взаємовідносини з друзями.
- 3. Дбати про якість та контент стосунків дітей. Батькам не варто втручатися у вибір друзів своїми дітьми, втім є доцільним спостереження за якістю їхніх стосунків. У випадку коли виникають деструкції в їх взаємостосунках (приниження дітей, психологічна травматизація тощо) батьки повинні в неімперативний спосіб вплинути на їх припинення, пояснивши дітям, що такі дії шкодять й часто унеможливлюють близькі стосунки між людьми.
- Демонструвати дітям позитивні зразки товаришування. Щоб у дітей були друзі, батьки повинні виховувати у них якості, які сприятимуть виникненню бажання товаришувати з іншими: комунікабельність, емпатію, надання підтримки, повагу до інших тощо.
- Відсутність друзів повинна викликати тривогу у батьків. До основних причин, які детермінують відсутність друзів належать:
- Дитина не звикла йти на компроміс. Їй важко усвідомити, що на світі існують люди з іншими точками зору. Дитина не вміє домовлятися, надзвичайно наполегливо відстоює свої власні інтереси.
- Дитина зосереджена на внутрішньому світі. Дружба потребує чуйності та уваги до оточуючих: якщо дитина не бере участі у розмові, не запам’ятовує її зміст, не демонструє інтересу до співрозмовника – то нічого дивного у тому, що друзі у неї відсутні.
- Дитина не вміє розпочинати розмову. Іноді у дитячому колективі потрібно проявляти ініціативу, бути активним, щоб зібрати навколо себе майбутніх друзів. Неформальним лідерам це вдається з легкістю, втім якщо дитина не має лідерських якостей, вона також може навчитися знаходити нових приятелів.
- Малюк не проявляє індивідуальність, не самопрезентує себе. Друзі притягуються, коли бачать сильні сторони дитини, оскільки можуть запропонувати сферу спільних інтересів.
- Існують особливості психіки дитини, які заважають їй вибудовувати тривалі взаємовідносини з іншими дітьми. Наприклад, причиною може стати підвищена сором’язливість, агресія. У таких випадках є сенс попрацювати з психологом.
- Фізичні особливості, на жаль також впливають на спілкування. Діти з обережністю ставляться до людини, яка не схожа на інших.
- Дитина старша або менша від інших членів групи. У дитячому віці незначна для дорослих різниця у віці (1 – 1,5 роки) може стати критичною у процесі пошуку друзів.
- Одногрупники або однокласники один раз образили дитину і вона закрилася у собі боючись, що це може повторитися знову.
Звичайно, дружба дітей, особливо дошкільнят – явища, які сильно різняться. Малюки у слова «Я товаришую з ним (нею)» вкладають абсолютно інший смисл. Для дітей ця фраза означає початок гри, короткочасного співробітництва, гарного ставлення. Не варто вимагати у дитини дружби з ровесниками «як у дорослих» – з регулярним спілкуванням і постійними зв’язками. Достатньо взаємодопомоги, ввічливості та спільних ігор.
Пресцентр кафедри менеджменту, практичної психології та інклюзивної освіти