З глибоким сумом та болем у серці колектив нашого університету, факультету мистецтва, менеджменту, педагогіки і психології сприйняв звістку про непоправну втрату випускника бакалаврату 2024 року спеціальності «Середня освіта (Музичне мистецтво)» Університету Григорія Сковороди в Переяславі – Валентина Коваленка.
Валентин був не лише талановитим музикантом і студентом, а й справжнім патріотом, мужнім воїном, який до останнього подиху боровся за незалежність і свободу України. За містичним збігом обставин загинув Валентин Анатолійович у день і місяць свого народження, з різницею в 30 років. Він поліг 14 лютого 2025 року внаслідок влучення FPV-дрона противника в районі міста Куп’янськ Харківської області.
Народився Валентин Анатолійович 14 лютого 1995 року в селі Скалівські Хутори. Навчався в Скалхутірській загальноосвітній школі. Потім закінчив Талянківський агротехнічний фаховий коледж за спеціальністю агроном-технолог. Працював в місті Умань, згодом в рідному селі — в приватно-сільськогосподарському підприємстві «Елен». Завжди добросовісно, у призначений строк виконував доручену йому справу, відзначався фаховою майстерністю та компетентністю.
Три роки, з 8 травня 2018 року по 24 листопада 2021 року сковородинівець служив в Збройних Силах України, був учасником антитерористичної операції. Під час служби познайомився зі своєю майбутньою дружиною Уляною Олександрівною, яка теж присвятила себе захисту України.
Після закінчення контрактних зобов’язань молоді люди приїхали на постійне місце проживання в село Скалхутори. 31 травня 2022 року офіційно уклали шлюб і разом проходили військову службу в роті охорони при третьому відділі Голованівського районного територіального центру комплектації та соціальної підтримки.
У жовтні 2023 року Валентин Анатолійович поповнив ряди української діючої армії. Як досвідчений військовий він служив в самому пеклі, там, де було найтяжче і найспекотніше – спочатку на Донецькому напрямку, а згодом нищив ворога на окупованій Харківщині. Виконував дуже важливу роботу – був зовнішнім пілотом (оператором) безпілотних літальних апаратів. Цю професію називають військовою професією майбутнього. За допомогою дронів Валентин вміло, зі знанням справи збирав розвідувальну інформацію, здійснював ударні місії та коригування артилерійського вогню.
Він дуже любив життя і завжди вмів підняти настрій іншим. У смертельній круговерті ніколи не забував про рідних. Щоранку писав їм: «В мене все добре».
Під час навчання в нашому університеті Валентин зарекомендував себе як відповідальний, творчий та ініціативний студент. Його любов до музики, щира усмішка та доброта назавжди залишаться в пам’яті викладачів та одногрупників.
Поховали Валентина Анатолійовича в рідному селі 19 лютого 2025 року. Його в останню путь проводжали сотні людей, стоячи навколішки та вкриваючи дорогу квітами.
Університет Григорія Сковороди в Переяславі, факультет мистецтва, менеджменту, педагогіки і психології, кафедра музичного мистецтва і методики навчання висловлює щирі слова співчуття дружині, мамі, сестрам, усім рідним та близьким. Ця втрата – не лише для родини, а й для всієї громади, для кожного, хто знав цього світлого, відданого справі чоловіка.
Світла пам’ять про Валентина назавжди залишиться у наших серцях. Його подвиг і жертовність не будуть забуті.
Вічна слава Герою!
Слава Україні! Героям слава!