23 грудня 2025 року в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі панувала особлива атмосфера – тепла, урочиста, сповнена спогадів і надії. Факультет мистецтва, менеджменту, педагогіки і психології відзначав 39-річчя свого заснування. І це не просто дата в календарі, а історія першого факультету відродженого університету, який став осередком педагогічної майстерності, психології, мистецтва та менеджменту.
Захід зібрав велике коло викладачів, студентів, випускників і гостей, щоб разом згадати багаторічний шлях, вшанувати досягнення та нагородити тих, хто присвятив життя освітній справі. Підготували для вас повний та атмосферний репортаж з місця події.
Коли зала вмістила усіх охочих розділити свято з факультетом-іменинником, незмінний ведучий більшості найвагоміших подій університету, провідний фахівець відділу інформаційних технологій і зв’язків з громадськістю Олександр Молоткін привітав всіх тих, хто багато років присвятив нашому університету та факультету який, за багаторічною звичкою, в народі й далі іноді називають «педагогічний». Анонсував, що у цей день у цьому залі будуть направду багато говорити про чудовий факультет мистецтва, менеджменту, педагогіки і психології й тих чудових людей, які з ним пов’язані. Присутні виконали Державний Гімн України та вшанували хвилиною мовчання тих, хто ціною власного життя забезпечив українцям світанки і заходи сонця. Хто відстояв свободу, незалежність і суверенітет України й, на жаль, повернувся «на щиті». Увесь зал схилив голови в пам’ять про полеглих воїнів і колег, чия жертва стала щитом для нашої Незалежності. На сцені з’явилася студентка факультету Анастасія Чуприна – талановита виконавиця, ймовірно з числа студентів факультету, яка виконала пісню «Незламна» на слова Вікторії Вусик і відому музику Sia (Unstoppable). Її потужний голос і емоційна подача надихнули зал, нагадуючи про силу українського духу в часи випробувань.
Надалі ведучий запросив на сцену для урочистого привітання та промови ректора університету – доктора історичних наук, професора, громадського діяча, старшого наукового співробітника відділу національних меншин Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України, професора кафедри політології, члена Національної спілки краєзнавців України, члена-кореспондента Національної академії педагогічних наук НАН України Віталія Коцура:
«Новітня історія нашого університету починається з 1980-х років, коли в Переяславі відкрили філіал педагогічного інституту. Саме з 1986 року педагогічний напрямок став серцем закладу. Це змотивувало приїхати сюди науковців і викладачів з усієї України – люди осідали, створювали сім’ї, робили місто яскравим і різнобарвним. Університет Григорія Сковороди в Переяславі став його окрасою. Сьогодні, коли я буваю на заходах по всій країні, до мене часто підходять і кажуть: «Ми ж у вас навчалися!». За моїми спостереженнями, десь 90% з цих людей випускники початкової освіти 90-х. Це тисячі успішних людей, потужна педагогічна школа, визнана в Україні. Ними пишаються на Волині, Рівненщині, Полтавщині, Харківщині – скрізь. Щиро вітаю факультет з 39-річчям! Бажаю подальшого розвитку, нових вершин і щоб ми зустрічалися ще на 50-, 60-річчях і далі. Здоров’я всім і Слава Україні!», – підкреслив Віталій Вікторович.
Надалі до слова було запрошено кандидата педагогічних наук, професора кафедри педагогіки, теорії та методики початкової освіти, декана факультету Наталію Ігнатенко. Її промова була сповнена вдячності та оптимізму:
«39 років для факультету – це мить, але мить насичена. Шлях був непростим, з випробуваннями, але він згуртував нас, зробив колектив сильним і монолітним. Наша позиція завжди однозначна, наша любов до справи – очевидна. На нашому рахунку – олімпіади, гранти, міжнародні проєкти, перші магістри літератури, перші збірники наукових праць, виставки в Києво-Печерській лаврі ще на зорі співпраці з послами та консулами. Студенти надихалися енергією своїх педагогів й завжди брали перші місця. Ми крокували пліч-о-пліч за потужного керівництва попередніх ректорів, а сьогодні надихаємося молодою енергією Віталія Вікторовича та мудрістю нинішніх наставників. Дякую кожному за те, що в час війни залишаєтеся на місцях і робите все для процвітання університету та держави. У нас особливий магнетизм: навіть ті, хто на якийсь час припиняв свою роботу на факультеті – повертався. Бо тут творча атмосфера й люди з великим серцем. Ми – потужна платформа для нових звершень. Попереду – мирні часи, нові вершини, міжнародні рейтинги. Від усього колективу дякую тим, хто з нами, хто в засвітах, хто підтримував і підтримує. Бажаю здоров’я, натхнення й мирної України, де ми творитимемо краще майбутнє. Дякую, дорогий мій факультете!», – зазначила Наталія Вікторівна, вітаючи родину факультету мистецтва, менеджменту, педагогіки і психології.
Перед початком тривалої церемонії нагородження сковородинівців, які відбулася у цей день, декан факультету подякувала ректору університету Віталію Коцуру, підкреслюючи єдність і підтримку. Від імені родинни ФММПП вона подарувала йому картину заквітчаної української хатини як символу університету, що розквітає під керівництвом молодого лідера. Художнього твору сковородинівських образотворців що знаменує прекрасне й щасливе майбутнє альма-матер.
«Віталій Вікторович є ровесником нашого факультету, який розцвітає, розвивається, невпинно рухається вперед і до вершин. Точно так само, як і ви долаєте оці вершини і по сходинках піднімаєтеся і робите певні перемоги для університету і для себе. Ми бажаємо, щоб цей поступ продовжувався і щоб всі найкращі побажання здійснювалися. Щоб наш факультет процвітав, як перлинка в намисті УГСП», – підкреслила Наталія Ігнатенко вручаючи сувенір керманичу закладу.
Надалі за багаторічну творчу педагогічну діяльність, значні наукові здобутки, національно-патріотичну позицію та розвиток університету відзнаками закладу «Орден Володимира Мономаха» та «Медаль Сікорського» нагородили: Коцура Віктора Петровича, Волківського Миколу Володимировича, Горбенка Сергія Семеновича, Іващенка Андрія Володимировича, Ковтуна Олександра Вікторовича, Куйбіду Віктора Віталійовича, Лоху Анатолія Анатолійовича, Мазоху Дмитра Степановича, Молоткіна Олександра Юрійовича, Пуглія Володимира Вікторовича, Сіропола Олександра Степановича, Стадника Миколу Миколайовича, Стеценка Володимира Івановича, Черняєва Олександра Сергійовича, Чернова Бориса Олексійовича, Хмельницького Юрія Васильовича, Щоголєва Ярослава Юрійовича (відтепер удостоєних «Орденом Володимира Мономаха» – прим.авт.), а також Бутович Ларису Дмитрівну, Губаря Миколу Григоровича, Дударя Василя Леонідовича, Карпенко Антоніну Петрівну, Колоса Миколу Григоровича, Мотузка Романа Миколайовича, Носаченка Володимира Миколайовича, Прокопенко Марину Володимирівну, Яременко Людмилу Михайлівну (удостоєних «Медаллю Сікорського» – прим.авт.). Як у цей момент так і надалі присутні отримували нагороди, робили спільні світлини на згадку про цей день під оплески залу.
Нагородження перепліталося з виступами музичних гостей – студентів факультету, його випусників та талановитих дітей, наставниками яких є викладачі факультету. У цьому блоці вишуканим музичним дарунком факультету став виступ Дани Мушенок, яка заспівала пісню «Не така як всі» на музику та слова випусниці університету Альони Савраненко (alyona alyona). Цей сучасний трек про унікальність і силу індивідуальності ідеально вписався в атмосферу свята, підкреслюючи різноманітність талантів на факультеті.
Наступний блок вітань присвятили Почесним докторам і професорам, які вже за лічені хвилини отримали цю відзнаку університету на сцені. На сцену запросили Довбню Людмилу Еммануїлівну, Ігнатенко Наталію Вікторівну, Калмикову Ларису Олександрівну й Носаченко Тетяну Борисівну – відтепер володарів відзнаки «Почесний доктор», а також Брехунця Анатолія Івановича, Васенка Василя Васильовича, Малашевську Ірину Анатоліївну, Мартинюка Анатолія Кириловича, Рика Сергія Миколайовича, Троценка Валерія Володимировича, Усик Олену Федорівну, Хомича Валерія Феодосійовича й Шапран Ольгу Іллівну – відповідно, «Почесних професорів».
Зворушливим моментом стала промова доктора психологічних наук, завідувачки та професора кафедри психології і педагогіки дошкільної освіти Лариси Калмикової, другого декана факультету, яка поділилася спогадами про його становлення, які дійсно можна назвати словами історичної ваги:
«Сьогодні велика дата – 39-річчя факультету. Хочу відновити історичну справедливість. Багато хто вважає мене першим деканом, але першим був Микола Тараненко – він пропрацював лише місяць і пішов на партійну роботу. Усі труднощі становлення лягли на мою команду. Коли мене призначили, у мене був лише наказ – ні кабінету, нічого. Але було багато студентів: початкова освіта та фізичне виховання. Одна кафедра – психології і педагогіки. Згодом з’явилася кафедра початкової освіти, потім – дошкільна, практична психологія, музика. Сьогодні в залі – наші перші випускники початкової освіти: Ірина Кабанець, Людмила Погребна та інші – нині наші колеги. Давайте їх привітаємо! Коли студентів стало понад тисячу, я запропонувала відокремити факультет фізичного виховання й призначити деканом Віктора Петровича Коцура. Нашого майбутнього багаторічного ректора. Так і сталося. Сучасний факультет у нинішньому складі народився 1998 року, і з того часу його очолює Наталія Вікторівна Ігнатенко. Бажаю пам’ятати всіх, хто стояв у витоків, дякувати тим, хто допомагав, і успіхів тим, хто продовжуватиме розвиток факультету. Всім благ!», – тепло поділилася Лариса Олександрівна.
А тим часом зал продовжував наповнюватися динамікою від привітання гостей і неймовірних мистецьких номерів юних талантів. Під щедрі оплески присутніх на сцені вітали вихованців Переяславського будинку художньої творчості дітей, юнацтва та молоді. Акробатично-хореографічна студія «Фантазія» під керівництвом Тетяни Ковшун представила танець «У полоні протиріч». Цей колектив відомий своєю креативністю, поєднанням акробатики та хореографії, що робить їхні виступи справжнім видовищем для молоді. Танець був емоційним, сповненим майстерно переданих хореографією протиріч і гармонії, символізуючи виклики життя.
Нагородження тривало, і його третій блок присвятили врученню університетських відзнак «Орден Сковороди» та «Орден княгині Ольги». На сцену запросили: Вінс Вікторію Анатоліївну, Ковтун Наталію Ігорівну, Ковтун Оксану Анатоліївну, Шкиру Ольгу Іванівну, Яременко Ольгу Іванівну – вони отримали «Орден Сковороди». Не менш щиро і палко присутні вітали удостоєних «Орденом княгині Ольги»: Бочаріну Наталію Олексіївну, Булах Ірину Сергіївну, Васенко Валентину Василівну, Гагаріну Ірину Станіславівну, Демчевську Ангеліну Павлівну, Дудар Олену Василівну, Кабанець Ірину Іванівну, Кириченко Лідію Михайлівну, Кожевнікову Ларису Василівну, Коцур Надію Іванівну, Красюк Людмилу Василівну, Мартинюк Тетяну Володимирівну, Опанасенко Наталію Іванівну, Панченко Валентину Олександрівну, Погребну Людмилу Миколаївну, Різник Любов Миколаївну, Рубан Інну Володимирівну, Стрілець Ольгу Володимирівну, Товкайло Тамару Іванівну, Форостюк Тетяну Вікторівну та Черненко Галину Миколаївну.
На порозі Різдва там Нового року святкову атмосферу підсилила українська народна колядка «Ясна зоря» у виконанні Марійки Бутенко. Ця геть маленька й творча переяславка принесла на сцену дух традицій і наближення найулюбленіших свят усіх українців, а її чистий голос наповнив зал теплом і святковістю, нагадуючи про нашу вікопомну культурну спадщину.
Нагородження університетською відзнакою «Медаль Сковороди» розділили на два блоки. Спершу ним нагородили Багно Юлію Миколаївну, Бардашевську Юлію Іванівну, Белякову Світлану Миколаївну, Бурдонос Людмилу Іванівну, Васенка Олександра Васильовича, Ващенка Сергія Володимировича, Висоцьку Катерину Павлівну, Денисюк Надію Георгіївну, Доцевич Тамілію Іванівну, Захарченко Аллу Василівну, Іващенко Альону Ігорівну, Калюжку Наталію Сергіївну, Качан Світлану Макарівну, Костюкевич Ольгу Миколаївну, Крикун Валентину Сергіївну, Кузнєцову Тетяну Вікторівну, Кузьменко Тетяну Миколаївну, Курило Лідію Анатоліївну, Лаврову Наталію Іванівну, Левченка Максима Андрійовича та Лесик Людмилу Олександрівну.
Після того як талановита студентка факультету Софія Трикоз виконала пісню «Бути Щасливими» на слова і музику дуету «AnnaMaria» – пісні-меседжу радості і щастя, що ідеально пасував цій святковій і піднесеній атмосфері, на сцені з отримання «Медалі Сковороди» вітали Лєбєдєву Оксану Олексіївну, Лой Олену Андріївну, Луцик Оксану Олександрівну, Мірошніченка Дениса Анатолійовича, Обертій Ніну Павлівну, Онищенко Наталію Петрівну, Опанасенко Аліну Миколаївну, Пастушенко Діану Олександрівну, Різника Вячеслава Володимировича, Савик Тетяну Вікторівну, Самойленко Нелю Іванівну, Сембрат Аллу Леонтіївну, Сергійчук Олену Миколаївну, Скляренко Лесю Богданівну, Стеценко Аллу Іванівну, Ткаченко Ларису Василівну, Ткаченко Олену Миколаївну, Хараджи Марину Вікторівну, Хмельницьку Олену Сергіївну, Чорнобай Світлану Володимирівну й Якубу Василя Володимировича.
Зірковим подарунком сковородинівцям став виступ випускника університету, віднедавна методиста Навчально-наукового центру забезпечення якості освіти Бориса Любченка. Талановитий виконавець і автор по-справжньому запалив публіку авторським хітом «Солодкий мед» та популярним шлягером української сцени «Цей сон» на слова Анатолія Фіглюка та музику Степана Гіги – зворушливу баладу про мрії та надії, яка набула ще більшої ваги після нещодавньої великої втрати для української культури – смерті виконавця та композитора цієї пісні.
У арсеналі факультету знайшлося багато грамот та подяк для ще низки сковородинівців, тож на сцену запросили Домарецького Вадима Сергійовича, Жилу Петра Михайловича, Ігнатенко Миколу Миколайовича, Йосипенко Олену Вікторівну, Кузнєцова Євгена Сергійовича, Мармуль Ларису Олександрівну, Мороз Наталію Валеріївну, Потупу Тетяну Василівну, Редзюк Наталію Павлівну, Рибакову Тетяну Олександрівну, Савченко Наталію Сергіївну, Савчука Валерія Івановича, Тригубчук Катерину Сергіївну, Форостюка Віталія Олександровича, Чернякову Олену (нагороджені грамотами – прим.авт.), Авраменка Івана Миколайовича, Андрієнко Лідію Павлівну, Бойко Марію Григорівну, Борисенко Сніжану Володимирівну, Генесіран Марту Валеріївну, Гречко Антоніну Федорівну, Ковшун Тетяну Іванівну, Кожаненко Анну Михайлівну, Лой Наталію Анатоліївну, Середу Ірину Костянтинівну, Смірнова Віктора Ігоровича, Чиколовець Любов Миколаївну й Чуприну Анастасію Григорівну (нагороджені подяками – прим.авт.).
Варто зауважити, що, на прикрість, не всі нагороджені змогли бути присутніми у залі цього дня, тож їхні відзнаки їм неодмінно вручать на найближчих засіданнях Вченої ради та ректорату.
Фінальну частину заходу прикрасив розкішний, патріотичний вокально-хореографічний номер Вікторії Заболотної разом з акробатично-хореографічною студією «Фантазія». Цей колектив, вихованці Переяславського будинку художньої творчості під керівництвом Тетяни Ковшун, поєднав вокал Вікторії, яка співала пісню «Моя Україна» на слова і музику дуету TamerlanAlena, з динамічною хореографією, створивши потужний фінал, сповнений любові до Батьківщини.
Від імені всієї великої родини Університету Григорія Сковороди в Переяславі — ректорату, викладачів, співробітників, студентів і тисяч випускників, розкиданих по всій Україні та за її межами ми ще раз щиро вітаємо факультет мистецтва, менеджменту, педагогіки і психології з 39-річчям. Ви були першими у 80-х, ви залишаєтеся серцем університету донині. Ви – ті, хто сіє добре, розумне, вічне в душах нових поколінь. Ви – ті, чиї випускники з згадують про роки навчання у Переяславі, несуть знання і вміння по всій території нашої Батьківщини, всьому світу. Ви – ті, хто навіть у найтемніші часи не втрачає світла, натхнення й віри в перемогу. Дякуємо кожному, хто стояв у витоків, хто творив історію факультету, хто продовжує її писати сьогодні. Дякуємо випускникам за те, що гордо несуть славу alma-mater. Дякуємо студентам – за енергію, талант і мрії, які ви втілюєте.
Нехай прийдешнє Різдво зігріває серця теплом Вифлеємської зірки, а Новий рік принесе довгоочікуваний мир, нові звершення й радісні зустрічі. Нехай факультет і надалі надихає, творить, перемагає й росте – віднині й до 50-річчя, 60-річчя й багатьох-багатьох нових ювілеїв.
Максим Левченко
