Безумовно ідентифікувати себе з народом, нацією можна через посередництво мистецтва. Як би там не було, а важливу роль у підготовці майбутніх навчителів нової генерації відіграє саме мистецтво, яке є одним із засобів виховного впливу на молоде покоління, формування мистецького світогляду, виховання почуття прекрасного.
У середу, 27 квітня 2022 року, на факультеті педагогічної освіти, менеджменту і мистецтва Університету Григорія Сковороди в Переяславі було проведено IX Міжнародну науково-практичну Інтернет-конференцію «Регіональні культурні, мистецькі та освітні практики». Конференція, яка відбувалася під егідою факультету та кафедри мистецьких дисциплін і методик навчання, об’єднала відомих науковців з Молдови, Китаю, Польщі та Португалії.
У ході конференції було розглянуто актуальні і важливі питання, зокрема: історія, теорія і практика сучасного мистецького краєзнавства; культурологічні концепти загальної та мистецької педагогіки; теоретичні та практичні засади професійної підготовки майбутніх учителів і викладачів мистецького спрямування й мистецько-педагогічна та мистецько-оздоровча діяльність в закладах освіти в умовах воєнного стану в Україні.
Найперше, з вітальними словами до гостей та учасників конференції звернулися доктор історичних наук, доцент, ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур; кандидат педагогічних наук, професор, декан факультету педагогічної освіти, менеджменту і мистецтва Наталія Ігнатенко; кандидат історичних наук, доцент, проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності Василь Дудар та кандидат педагогічних наук, доцент, проректорка з міжнародних зв’язків та проєктної діяльності Оксана Ковтун.
Надалі захід модерували кандидат історичних наук, доцент, проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності університету Василь Дудар; доктор мистецтвознавства, професор, завідувач кафедри мистецьких дисциплін і методик навчання Тетяна Мартинюк та доктор педагогічних наук, доцент, професор кафедри мистецьких дисциплін і методик навчання Анатолій Мартинюк. Слід зазначити, що на пленарному засіданні було презентовано 24 актуальні і наукоємні доповіді.
Першою з науковою доповіддю виступила доктор хабілітований, професорка з Музичної академії імені І. Падеревського у Познані (Польща) Ганна Єремус-Левандовська. Її доповідь була присвячена темі «Польсько-українська взаємодія в галузі мистецької педагогіки (на основі власного досвіду)», при висвітленні якої вдало розкрито й інтегровано український і польський досвід розвитку мистецької педагогіки у царині науки та мистецтва.
Інноваційним змістом і цінними науковим ідеями була збагачена доповідь Галини Ніколаї, доктора педагогічних наук, професора, завідувача кафедри музичного мистецтва і хореографії ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського». Розкриваючи тему «Модернізація третього ступеня вищої педагогічної освіти в Польщі та Україні у компаративному дискурсі», дослідниця закцентувала увагу на кращому педагогічному досвіді країн, широких можливостях і перспективах обміну ним в практиці вищої школи.
Яскравою доповіддю, синтезом науки і мистецтва став виступ ректора Тираспольського державного університету (Молдова) Едуарда Копорчеану на тему «Розвиток дослідницької культури на основі позакласної роботи». У ході доповіді було охарактеризовано актуальні тенденції розвитку сучасної освіти, приміром, забезпечення цілісності освітнього процесу за рахунок міждисциплінарного підходу (зокрема на основі концепції STE(A)M); окреслено еволюцію формування особистості «знання – практичні навички – наукове дослідження – новаторський дух – підприємницька компетентність». Виступ дослідника викликав неабиякий інтерес та захоплення у слухачів. Із побажаннями подальшої співпраці до доповідача звернулася доктор педагогічних наук, професор, завідувачка кафедри загальної педагогіки і педагогіки вищої школи Ольга Шапран.
Власним науковим досвідом поділилася Ганна Карась, доктор мистецтвознавства, професор кафедри методики музичного виховання та диригування Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, член Національної спілки композиторів України під час виступу на тему «Музичні практики в культурологічному просторі». Зокрема, дослідницею зазначено, що вивчення вітчизняного досвіду в розвитку художньої української культури сприяє переосмисленню її місця і ролі у світовій.
Питання соціолокусу було відображено у виступі Валентини Кузик, доктора філософії мистецтва, кандидата мистецтвознавства, старшого наукового працівника відділу музикознавства та музичної етнології Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, члена Національної спілки композиторів України, Лауреата премії імені М. В. Лисенка. Епіграфом доповіді про «Питання соціолокусу в регіональній проблематиці» стали слова улюбленого композитора науковиці Левка Ревуцького, актуальність яких не втрачається і в наш час: «Сумнівайтесь, сперечайтесь, але, Бога ради, мисліть».
Мажорним тоном музики та духом кіно була наповнена доповідь Катерини Станіславської, доктора мистецтвознавства, професора кафедри музичного виховання Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого на тему «Візуально-музичний контраст у кіно: теоретико-методичні підходи до аналізу». Виступ сприяв поглибленню знань і розумінню кіномузики, її професійних тонкостей, розкриттю важливих аспектів музикознавства і кінознавства, розмежуванню деяких наукових термінів, зокрема контрапункту. Поза увагою слухачів не лишилися вдало наведені приклади – яскраві емоційні фрагменти кінофільмів, що стали підтвердженням слів доповідачки – «гармонійне поєднання непоєднуваного».
Важливий аспект професійної підготовки майбутніх фахівців було висвітлено у доповіді Марини Михаськової, доктора педагогічних наук, доцента, завідувачки кафедри музикознавства, інструментальної підготовки та методики музичної освіти Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії на тему «Структурно-функціональна модель педагогічної системи формування професійного досвіду музично-педагогічної діяльності майбутніх учителів музичного мистецтва». Увазі слухачів було запропоновано презентацію, яка розкривала основні відомості про авторську структурно-функціонально модель і її основні компоненти, а саме: підходи, концептуальні ідеї, принципи досвіду музично-педагогічної діяльності, умови формування досвіду музично-педагогічної діяльності, компоненти професійного досвіду музично-педагогічної діяльності та систему його формування, зразки цікавого дидактичного матеріалу.
Ідея функціональності знайшла продовження у доповіді Олени Ребрової, доктора педагогічних наук, професора, завідувача кафедри музичного мистецтва і хореографії ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д.Ушинського» на тему «Екстраполяція концепції поліфункціональності мистецтва на професійну підготовку майбутніх фахівців мистецького та мистецько-педагогічного профілю», у якій також було закцентовано увагу на поняттях «функція» і «функціональність», підкреслено роль структурно-функціональної моделі у викладанні, обґрунтовано роль функцій мистецтва.
Дискусійний характер мала назва доповіді Василя Щепакіна, доктора мистецтвознавства, доцента кафедри теорії та історії музики Харківської державної академії культури, а саме – «Орган у синагогальному богослужінні в Харкові : міф чи реальність?». Аргументами спростування антитези послужили висвітлені доповідачем рідкісні відомості про застосування органу у богослужінні, розкриті маловідомі факти про роль органу у відправленні молитов, обґрунтування значення органу у подоланні релігійної і національної замкнутості.
Уже не вперше до наукових заходів університету долучається Ольга Шкира, директорка бібліотеки Університету Григорія Сковороди в Переяславі, Заслужений працівник культури України. У своїй доповіді на тему «Творення інформаційного ландшафту в бібліотечному середовищі університету» Ольга Іванівна ознайомила зі змістом і структурою сайту бібліотеки, його інформаційним ландшафтом, презентувала один з інформаційних кейсів «Програма внутрішньої академічної мобільності». Приємно вразила слухачів емоційним виконанням власного нового поетичного твору про Україну.
Цікаві питання регіоналістики знайшли місце у доповіді Маріанни Копиці, доктора мистецтвознавства, професора, завідувачки кафедри історії української музики та музичної фольклористики Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, Заслуженого працівника освіти України, Лауреата премії імені М. В. Лисенка. Під час розкриття теми «Регіоналістика у дзеркалі джерелознавчих дискурсів: виклики сучасності» окреслено зв’язок регіоналістики із сьогоденням та її трактування в наукових джерелах.
Володимир Черкасов, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри музичного мистецтва Закладу вищої освіти «Ужгородський інститут культури і мистецтв» Закарпатської обласної ради представив болгарський освітній досвід у своєму виступі на тему «Музична освіта дітей і молоді в Республіці Болгарія». Зокрема, було зазначено, що болгарські дипломи про вищу освіту визнаються в усіх країнах Європейського Союзу; навчання в початковій школі є безкоштовним; оцінювання здійснюється за 6-бальною шкалою; увага в навчанні музики приділяється вокальній і хоровій роботі; надається перевага колективним видам музикування тощо.
Значну наукову цінність та вагомий внесок у розвиток мистецтвознавства мав виступ Миколи Михаця, Заслуженого діяча мистецтва України, головного диригента Львівського академічного обласного музично-драматичного театру імені Юрія Дрогобича, професора факультету мистецтв імені А. Авдієвського Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. У доповіді «Львівська диригентська школа в іменах: Микола Колесса та його учні» відображено власні тривалі дослідження науковця, його професійний інтерес і майстерність.
Учасницею конференції також стала Тетяна Мольдерф, аспірантка кафедри мистецьких дисциплін і методик навчання Університету Григорія Сковороди в Переяславі. Результати її науково-пошукової роботи були повідомлені у доповіді «Академічна вокально-виконавська культура у контексті компетентнісної парадигми ХХІ сторіччя».
Нестандартним, глибоко зворушливим і разом з тим патріотичним став виступ Олени Прищепи, викладача кафедри мистецьких дисциплін Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка на тему «Підвальні вечорниці» у гуртожитку НУЧК під час бомбардування Чернігова (березень 2022)». У її доповіді повідано про реалістиче життя міста Чернігова у період воєнних дій та ідею започаткування вечорниць у бомбосховищі, яким послужив підвал гуртожитку. Музичний репертуар вечорниць склали Гімн України, пісні «Україна переможе», «Червона рута», «Одна калина». Колективне виконання мали молитви «Отче наш», «Пресвятій Богородиці», «Аллілуйя! Восхваляя Господа». Події вечорниць публікувалися в мережі TikTok.
Науковий інтерес та практичну цінність мали доповіді Василя Дударя, кандидата історичних наук, доцента, проректора з наукової роботи та інноваційної діяльності Університету Григорія Сковороди в Переяславі (тема доповіді «Роль інфомедійної грамотності під час вивчення мистецьких дисциплін»); Лю Бінцяна, доктора мистецтвознавства, професора, ректора Інституту мистецтв Тайшанського університету (тема доповіді «Драматургия китайской оперы: От «Седой девушки» Ма Кэ к «Первому императору» Тан Дуна»); Олени Кавунник, кандидата мистецтвознавства, доцента Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя (тема доповіді «Музична регіонологія в контексті націотворчості митців України»); Анатолія Мартинюка, доктора педагогічних наук, доцента, професора кафедри мистецьких дисциплін і методик навчання Університету Григорія Сковороди в Переяславі (тема доповіді «Українська диригентсько-хорова школа ХХ – початку ХХІ століття як національний мистецький та освітній феномен»); Ірини Малашевської, доктора педагогічних наук, доцента, професора кафедри мистецьких дисциплін і методик навчання Університету Григорія Сковороди в Переяславі (тема доповіді «Актуалізація саногенно-особистісної парадигми мистецької освіти в умовах повоєнного часу»); Олександри Степанської, доктора філософії в галузі музики, викладача музичної консерваторії м. Барселуш (тема доповіді: «Українське культурне просвітництво в Португалії»); Алли Сембрат Алли, кандидата педагогічних наук, доцента кафедри загальної педагогіки і педагогіки вищої школи (тема доповіді «Теоретичні засади формування моральних цінностей у професійній підготовці майбутніх вчителів»); Алли Растригіної, доктора педагогічних наук, професора, професора кафедри мистецької освіти Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (тема доповіді «Гібридне навчання в системі вокально-хорової підготовки майбутнього фахівця-музиканта»).
Наприкінці конференції приємно здивував виступ наймолодшої учасниці-доповідачки Вероніки Мартиненко, магістрантки кафедри мистецьких дисциплін Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка. У її доповіді «Натан Рахлін – видатний український диригент XX сторіччя» було розкрито основні моменти з життя та діяльності видатного митця, представлено цікаві ілюстрації та фото.
Проведення конференції в онлайн-форматі не зменшило її освітньої, наукової і практичної цінності, а, навпаки – сприяло залученню широкого кола однодумців, можливості глибшого вивчення і дослідження складних мистецьких явищ і понять.
Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція «Регіональні культурні, мистецькі та освітні практики» вже вкотре сприяє обміну культурно-мистецьким досвідом, збагаченню мистецькими практиками, визначенню перспективних напрямів подальшої наукової співпраці. Захід такого масштабного рівня є свідченням високого професіоналізму його організаторів та учасників, закликом наукової спільноти до продовження плідної праці й професійного вдосконалення у будь-яких умовах, викликом сучасним подіям у житті суспільства.
Пресцентр факультету педагогічної освіти, менеджменту і мистецтва
