У минулий вівторок, 21 листопада 2023 року, викладачі кафедри педагогіки, теорії та методики початкової освіти й студенти факультету мистецтв, менеджменту, педагогіки і психології Університету Григорія Сковороди в Переяславі долучилися до гостьової лекції про хмарні технології в освіті, мережа Інтернет та її ресурси. Захід проходив у форматі відеоконференції за допомогою сервісу Google Meet.
Повідомляється, що лектором заходу став доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри теорії початкового навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини Олексій Муковіз. Він познайомив присутніх із хмарними технологіями в освіті та утворенням хмароорієнтованого навчального середовища освітнього закладу, хмароорієнтованими засобами навчання, із особливостями персонального навчального середовища. Наголосив, що завдяки хмарним технологіям стало можливим утворення хмароорієнтованого навчального середовища.
Олексій Павлович зазначив, що за визначенням Національного інституту стандартів США (NIST), під хмарними обчисленнями розуміють модель зручного мережного доступу до загального фонду обчислювальних ресурсів (наприклад, серверів, файлів даних, програмного забезпечення та послуг), які можуть бути швидко надані за умови мінімальних управлінських зусиль та взаємодії з постачальником. Хмарні обчислення мають такі характеристики: самообслуговування за потребою; вільний (повсюдний) мережний доступ; об’єднання ресурсів у пул (незалежність від місцезнаходження ресурсу); швидка еластичність (надання і вивільнення ресурсу в потрібній кількості і у будь-який час); вимірюваність сервісу (оплата по факту надання).
Також лектор познайомив викладачів із міжнародними документами у галузі хмарних обчислень, виданих за останні роки: Європейський цифровий порядок денний (Digital agenda for Europe, 2010 р.); Федеральна урядова ініціатива хмарних обчислень у США (2011 р.); Стратегія хмарних обчислень у Європі (Unleashing the Potential of Cloud Computing in Europe), 2012 р.; Рекомендації Національного інституту стандартів США (National Inctitute of Standarts and Technology, NIST); ISO/IEC 17788 «Хмарні обчислення. Загальні відомості та словник», 2014 р.; ISO/IEC 17788 «Хмарні обчислення. Еталонна архітектура», 2014 р.
Як зазначає Муковіз, аналіз документів дає змогу з’ясувати, що інтегрування ІКТ в процес наукових досліджень має бути спрямовано на розвиток інтернет-культури, ґрунтуватися на принципах відкритості, суспільної значущості, широкого співробітництва.
«Наука стає більш глобальною, більш творчою і ближчою до суспільства. Цифрова наука, значно змінена у порівнянні із традиційною завдяки удосконаленню мережних засобів зв`язку, діяльності соціальних мереж, відкриває принципово нові перспективи для співпраці та організації наукового співробітництва. Взаємодія у віртуальному просторі наразі є невід’ємною частиною всіх наукових заходів», – переконаний спікер який розглянув поняття «хмари» й познайомив слухачів із різними видами хмарних сервісів. Серед іншого виокремив програмне забезпечення SaaS як сервіс, може використовуватися для надання студентам доступу до електронної пошти, операційних систем, додатків, прикладних програм. Ці сервіси застосовують з метою забезпечення процесу навчання та наукових досліджень спеціалізованим програмним забезпеченням для реалізації процесів, що потребують опрацювання значних обсягів даних та швидкість обчислень (наприклад, даних експериментів).
Разом з тим, познайомив із платформою PaaS (Platforma as a Service) як сервісом. На відміну від засобів SaaS, які більш орієнтовані на користувача, цей вид послуг більше призначений для розробника. У якості сервісу надається деякий набір програм, служб і бібліотек або ж інтегрованих платформ для створення власних веб-додатків. Даний вид сервісів може бути використаний для розроблення інтегрованих програм навчального призначення, які можна використовувати «в хмарі», зокрема для організації індивідуальної та колективної роботи.
Олексій Муковіз зазначив, що інфраструктура IaaS як сервіс призначена для запуску будь-яких додатків на хмарному апаратному забезпеченні за вибором користувача. До складу IaaS можуть входити апаратні засоби (сервери, системи зберігання даних, клієнтські програми та обладнання); операційні системи та програмне забезпечення зв’язку між системами (засоби мережної інтеграції, управління ресурсами, управління обладнанням), що надаються через Інтернет.
Лектор пояснив, що хмарні технології – це різновид ІКТ, сукупність методів, засобів і прийомів, які використовуються для збирання систематизації, зберігання та опрацювання на віддалених серверах, для передачі через мережу і подання через клієнтську програму повідомлень і даних. Олексій Павлович проаналізував різні погляди науковців щодо поняття про хмаро орієнтоване навчальне середовище. Наголосив, що впровадження в освітній процес закладів освіти засобів хмарних технологій має певні результати:
- зроблено спроби розгортання корпоративної хмари навчального закладу на базі вільно поширювальних платформ, зокрема, платформи CloudStact (В. Олексюк);
- розглядаються проблеми інтеграції хмаро орієнтовних компонентів у освітнє середовище із використанням відкритого програмного забезпечення (Google Apps for Education та ін.) (С. Семеріков, О. Маркова, О. Мерзлікін);
- формується мобільне навчальне середовище з різних дисциплін, переважно з навчання фізики й математики у вищій школі (С. Семіріков, М. Кислова, К. Словак) та ін.
У освітньому процесі, як наголосив лектор, широко використовуються:
- сервіси мережі Інтернет, серед яких електронна пошта, електронні бібліотеки, освітні сайти, портали, системи порталів, форумів, чатів та інших засобів спілкування та взаємодії;
- соціальні Інтернет-сервіси – соціальні мережі, пошукові системи, блоги ВікіВікі, заклади карти знань та ін.;
- системи дистанційного навчання (Moodle, LearningSpace та ін.).
Олексій Павлович розповів, що хмарні технології сприяють виникненню нових засобів організації навчальної взаємодії:
- віртуальні класи (Whiteboard, Breakout rooms);
- системи спільної роботи з додатками у хмаро орієнтованому середовищі;
- Інтернет – конференції (вебтури, вебінари);
- онлайн платформи для дистанційного навчання (Google Open Class, Canvas);
- додатки GoogleAPs для освітніх закладів (Gmail, Календар, Blogger, Групи, Карти, Reader, YouTube, Talk) тощо.
Цікавою є лекційна інформація про те, що електронні ресурси навчального призначення використовуються для підготовки демонстраційних та друкованих матеріалів, опрацювання навчальної, довідкової літератури;
- для опрацювання текстів, формулювання тверджень, понять, висновків, синтаксичного та семантичного опрацювання текстів;
- демонстрації мультимедіа;
- для розв’язання задач, вправ, відпрацювання навичок;
- здійснення практичних, лабораторних робіт, моделювання, аналізу й опрацювання даних;
- побудови, обчислення, математичних перетворень;
- оцінювання, моніторингу навчальної діяльності.
Колектив кафедри педагогіки, теорії та методики початкової освіти та студенти факультету мистецтв, менеджменту, педагогіки і психології мали змогу прослухати лекцію, познайомитися з цінною та важливою інформацією, що дозволить удосконалювати власну освітню діяльність. Колектив кафедри та студенти факультету вдячні Олексію Павловичу за цікаву лекцію та наукову співпрацю.
Пресцентр кафедри педагогіки, теорії та методики початкової освіти