Підсумовано XІ Міжнародну науково-практичну конференцію «Регіональні культурні, мистецькі та освітні практики»: у 2024 році вона об’єднала науковців з України, Молдови, Польщі та Грузії

Факультет мистецтва, менеджменту, педагогіки і психології > > Новини кафедри музичного мистецтва і методики навчання > Підсумовано XІ Міжнародну науково-практичну конференцію «Регіональні культурні, мистецькі та освітні практики»: у 2024 році вона об’єднала науковців з України, Молдови, Польщі та Грузії

У середу, 24 квітня 2024 року, в онлайн-форматі, за ініціативи факультету  мистецтва, менеджменту, педагогіки і психології  Університету Григорія Сковороди в Переяславі було проведено XІ Міжнародну науково-практичну конференцію «Регіональні культурні, мистецькі та освітні практики». Подія, яка відбувалася під егідою факультету та кафедри музичного мистецтва і методики навчання, згуртувала відомих науковців з різних країн, зокрема України, Молдови, Польщі та Грузії.

У ході конференції було розглянуто актуальні наукові питання, зокрема: 

  • Історія, теорія та практика сучасного художньо-історичного та художньо-педагогічного краєзнавства;
  • Актуальні проблеми мистецтва та педагогіки у контексті євроінтеграції;
  • Теоретичні та практичні засади професійної підготовки майбутніх учителів мистецтва;
  • Формування цифрової компетентності майбутніх учителів мистецтва у процесі професійної підготовки;
  • Мистецько-оздоровча діяльність в закладах освіти;
  • Актуальні проблеми професійної підготовки майбутніх викладачів мистецьких шкіл.

На початку зустрічі з вітальними словом до гостей та учасників конференції звернулись ректор УГСП Віталій Коцур, декан факультету мистецтва, менеджменту, педагогіки і психології Наталія Ігнатенко, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри мистецьких дисциплін Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г.Шевченка Тамара Скорик та доктор габілітований, професор Державного педагогічного університету імені Іона Крянге Діана Антоці.

Надалі конференцію модерували доктор мистецтвознавства, професор, завідувач кафедри  музичного мистецтва і методики навчання  УГСП Тетяна Мартинюк та доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри музичного мистецтва і методики навчання Анатолій Мартинюк. У ході пленарного засідання було презентовано 12 актуальних й наукомістких доповідей:

Першою свою наукову розвідку на тему  «Action research in pedagogy from the perspective of innovative education» представила доктор габілітований, професор Державного педагогічного університету імені Іона Крянге Діана Антоці. У процесі висвітлення теми доповідачка розкрила сутність основних світових тенденцій інноваційної педагогіки.

Глибокий філософський зміст містила доповідь завідувачки кафедри історії музики Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка, докторки мистецтвознавства, професорки, заслуженої діячки мистецтв України, лауреатки премії імені М. Лисенка, члена-кореспондента НАМ України, видатної української музикознавці Любові Кияновської на тему «Завдання музичної освіти в умовах воєнного часу і післявоєнної адаптації: виклики і гіпотези». Своєю чергою питання «Emisja głosu i wokalnopedagogiczna kultura przyszłych nauczycitelianimatorów muzyki» розглядалось доктором габілітованим, професором Сілезького університету в Катовицях Мирославом Кісєлем. Виступ викликав неабиякий інтерес у слухацької аудиторії. Науковець презентував результати власних досліджень з вокальної педагогіки, а також самі видання праць.

Науково цінними видавались й роздуми з проблеми музичної підготовки вчителів у Польщі докторки педагогічних наук, професорки, професорки кафедри музичного мистецтва і хореографії ДЗ «Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського» Галини Ніколаї, яка в яскравому тандемі працювала з доповідачем з Польщі. У той же час українська науковиця, докторка мистецтвознавства, професорка кафедри методики музичного виховання та диригування Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, заслужена працівниця культури України, член Національної спілки композиторів України Ганна Карась, розкриваючи тему академічної мобільності викладача закладу вищої освіти як форми підвищення кваліфікації в умовах російсько-української війни, деталізувала подробиці власної роботи в Музеї української культури в Чикаго. Результати пошукової діяльності науковиці вразили присутніх здійсненими нею відкриттями та перспективами подальшого висвітлення маловідомих фактів української музичної культури.

Уже традиційно рисами глибокого системного аналізу проблеми, що висвітлювалася, володіла доповідь «Formation of research culture based on project activity» багаторічного учасника конференції, кандидата хімічних наук, професора університету, директора Інституту досліджень, інновацій та трансферу технологій Державного педагогічного університету імені Іона Крянге Едуарда Копорчеану. Натомість відома науковиця, кандидатка мистецтвознавства, доцентка кафедри музичної педагогіки та хореографії Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, лауреатка обласної премії імені Григорія Верьовки Олена Кавунник у новому ракурсі висвітлила основні тенденції розвитку музикознавчої регіонології в сьогоденні України та довела перспективність регіональних досліджень з урахуванням актуальності державотворчих ідей сучасності.

Врешті регіональний напрям конференції був підтриманий кандидаткою педагогічних наук, професоркою кафедри музичного мистецтва Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, лауреаткою обласної премії імені В. Заремби Майєю Печенюк, яка  широко представила музичну палітру Поділля ХІХ-ХХ століття в персоналіях та збагатила знання присутніх новими уявленнями про мистецькі традиції краю.

Педагогічний блок конференції був сфокусований на розв’язанні різновекторних проблем: доктор педагогічних наук, професор, завідувач відділу науково-методичної роботи та професійної підготовки працівників закладів сфери культури Комунального закладу вищої освіти «Академія культури і мистецтв» Закарпатської обласної ради Володимир Черкасов представив систему професійної підготовки виконавців-музикантів в Австрійській Республіці. Також інтерес аудиторії сфокусувався на відеопрезентації освітніх закладів Відня, в яких навчаються здобувачі музичної та музично-педагогічної освіти.

Важливий аспект сучасності було висвітлено у доповіді докторки педагогічних наук, професорки кафедри музикознавства, інструментальної підготовки та методики музичної освіти Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії Марини Михаськової, яка розкривала тему «Підготовка майбутнього вчителя музичного мистецтва до  травмоінформованої допомоги  через мистецтво  школярам в умовах війни».

Надалі увазі слухачів було запропоновано  алгоритми професійної роботи вчителів з різними категоріями школярів. Доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри теорії та методики музичної освіти, хорового співу і диригування Державного університету імені М.П. Драгоманова, заслужений працівник освіти України Сергій Горбенко  зосередив увагу на актуальній проблемі формування етнокультурної свідомості майбутнього фахівця мистецької галузі, що сьогодні надзвичайно відповідає викликам часу.

Незабутнє враження для аудиторії залишили й відео- та аудіопрезентації можливостей сучасних інформаційно-комунікаційних технологій при підготовці творчих мистецьких проєктів, висвітлені кандидатом педагогічних наук, доцентом, доцентом кафедри мистецьких дисциплін Національного університету «Чернігівський колегіум імені Т. Шевченка» Олександром Солдатенком.

«Ідентифікувати себе з народом, нацією можна через посередництво мистецтва. Важливу роль у підготовці майбутніх вчителів нової генерації відіграє саме мистецтво, яке є одним із потужних засобів виховного впливу на молоде покоління, формування у нього художнього світогляду, виховання почуття прекрасного», – наголошують організатори, зазначаючи, що науково-практична конференція відбулася в атмосфері співдружності та жвавих, емоційно яскравих наукових дискусій.

Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція «Регіональні культурні, мистецькі та освітні практики» вже вкотре сприяє обміну учасників культурно-мистецьким досвідом, збагаченню мистецькими та педагогічними практиками, визначенню перспективних напрямів подальшої наукової співпраці. Захід такого масштабного рівня є свідченням високого професіоналізму його організаторів та учасників, закликом наукової спільноти до продовження плідної праці й професійного вдосконалення у будь-яких умовах, викликом сучасним подіям у житті суспільства.

 

Пресцентр факультету мистецтва, менеджменту, педагогіки і психології

Категорії